Правила фандрайзинга. Как Юрий Филюк собрал с украинцев сотни миллионов гривень

Ивано-Франковский проект Промприлад.Реновація привлек от физилиц рекордные для Украины 200 млн грн. Основатель Юрий Филюк рассказывает, как (укр.)

Цього тижня команда Промприлад.Реновація заявила, що залучила рекордні 200 млн грн від понад 750 приватних осіб. Це справді рекорд для України, якщо йдеться не про комерційні проєкти. Але чого в Промприладі більше – комерційної чи соціальної складової, зрозуміти нелегко. 

Промприлад – це колишній радянський завод площею 37 600 м кв в центрі Івано-Франківська. Команда Филюка почала реновацію 2017 року, планують закінчити у 2024-му. На це потрібно $30 млн. Гроші залучають з таких джерел: корпоративні та приватні інвестори, донорські кошти, кредити. Зараз зібрано майже $7 млн і близько $2 млн у процесі оформлення. 

За планом реновації Промприлад перетвориться на інноваційний центр з офісами технологічних та креативних проєктів, зонами відпочинку, культурними та освітніми просторами. 

Ініціатор та генеральний директор Промприлад.Реновація Юрій Филюк не вперше залучає гроші людей на соціально значимі комерційні проєкти. До цього були «Тепле Місто», Urban Space 100 та інші. За оцінкою підприємця, загалом близько 10-20 проєктів, однак жоден з них не був таким масштабним. Бюджети попередніх складали $5000 – $200 000. 

Юрій Филюк розповів Liga.Tech, що він робить зі старого заводу та як правильно залучати гроші в Україні.

Пілотний поверх після реконструкції. (Фото: пресслужба Промприлад.Реновація)

Ми шукали проєкт або навіть ідею, яка дозволить перезапустити місто (Івано-Франківськ. – Ред). У кожному українському місті є напівпокинуті проблемні індустріальні зони. Ми почали вивчати, що з ними роблять у світі. На цю тему є багато досліджень. Тільки Стенфордський дослідницький інститут видав сім великих репортів. З цих дослідів з’явилася ідея Промприладу.

На Промприладі ми створюємо інфраструктуру на перетині чотирьох секторів: освіта, мистецтво, нова економіка, урбаністика. Це більше ніж комерційна нерухомість. Це – екосистема з різними функціональними слотами: офісами, лабораторіями, майстернями, культурним, освітнім та розважальним центрами, ресторанами тощо. 

Імпакт-інвестування – це інвестиції в компанії, проєкти, фонди та ін., з метою не тільки отримати фінансову вигоду, а й досягти певних соціальних, екологічних та інших результатів, які не пов’язані з прибутком. 

Термін імпакт-інвестування з’явився у 2007 році. За даними дослідження Global Impact Investing Network, обсяг імпакт-інвестування у світі за 2020 рік сягнув $715 млрд.

Промприлад – це найбільший імпакт-проєкт в Україні. 

Промприлад став одним з перших проєктів в Україні, коли разом працює трикутник: бізнес, влада, громада. Ця міжсекторальність дає ефект синергії. 

Щоб «скласти» бізнес-модель, ми багато спілкувались з експертами, потенційними інвесторами, тестували модель, знаходили нових союзників. Зробили дослідження, заручились підтримкою Стенфордського дослідницького інституту і топових юридичних компаній Moris Group та Ernst & Young.

Партнерство зі Стенфордським дослідницьким інститутом було важливим. Наш проєкт став першим для них на пострадянському просторі. Після цього було легше йти до інших донорів. Залучили у партнери Ernst & Young, а це вже – маркер для бізнесу. Що ширше коло партнерів, то легше залучати інвестиції.

Є таке поняття – success track record. Це щось на кшталт міжнародної ділової репутації. Якщо Промприлад був би нашим першим проєктом, його б неможливо було зробити. Але це проєкт команди, яка вже мала досвід і успіх як у бізнес-проєктах, так і в соціальних.

Я інвестував у Промприлад $500 000 власних коштів. Для мене це великі гроші, я продав приміщення для нового ресторану – цей бізнес я розвивав 10 років. Вкладати власні гроші – важливо, але це не обов’язково повинні бути всі твої гроші. Професійним інвесторам важливо бачити, що ти так само ризикуєш і віриш у проєкт.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Facebook: головні новини про технології

Як проковтнути великий проєкт

$30 млн – дуже великі гроші. Ми розбили залучення коштів на етапи.

На першому етапі до нас приєднались ті, хто найбільше готовий ризикувати, хто скоріше повірив в амбітну мету створити проєкт, який змінить місто. Перші 20 інвесторів – це люди, яких ми знали і які нам повірили. Також на першому етапі ми залучили грантові гроші від партнерів, з якими раніше співпрацювали. 

Макет проєкту Промприлад.Реновація. (Фото: пресслужба Промприлад.Реновація)

За ці гроші зробили пілотний проєкт – реконструкцію одного поверху (1783 м²). Там розмістились коворкінг, майстерні, лабораторії, мистецький простір, кафе, бар, офіси, дитячі простори тощо. 

Ми наповнили приміщення першими орендарями, побачили, який реальний попит. На території Промприладу почали проводити виставки, фестивалі, концерти. 

Тоді ми оголосили про широкий збір інвестицій. Залучили $5,5 млн, на них викупили завод у компанії з керування активами КІНТО. 

Перші гроші – найважчі. З кожним наступним кроком залучати фінансування все простіше. 

Структура фінансування: 

  • $3 млн – внески від фізичних осіб розміром від $1000 до $10 000. Ця стаття вже покрита;
  • $9 млн – корпоративний інвестиційний фонд, з яких зараз близько $4 млн вже є на рахунках і близько $1,5 млн – в процесі заведення;
  • від $5 млн – грантові кошти. На сьогодні освоєно близько $880 000, ще приблизно $450 000 в процесі оформлення;
  • $13 млн – кредити. Ведемо перемовини з низкою банків про кредитування на лояльних умовах. За цей рік ми маємо оформити цей кредит. 

Дотримуватися букви закону. Хоча українське законодавство нічого не знає про імпакт-інвестування і не пристосоване до спільного фінансування соціальних проєктів, ми працюємо строго в законному полі. Створили корпоративний інвестиційний фонд – це основний інструмент залучення. Але гроші фізосіб (не професійних інвесторів) у нього залучати незручно: адже мінімальна сума таких інвестицій зараз складає 2,3 млн гривень.

Щоб люди могли інвестувати меншими сумами, довелось створити ТОВку, учасниками якої ставали роздрібні інвестори. Вона у свою чергу купувала акції фонду. Але частка не може перевищувати 25%, і цей ліміт вже вичерпано, тому ми закрили прийом нових грошей від роздрібних інвесторів, хоча попит великий. Зараз до проєкту можна долучитись тільки через фонд, де мінімальний внесок для фізосіб складає 2,3 млн грн. 

Нас підтримують уряди Швеції та Канади, Bosch Foundations, Фонд Відродження та інші. Щоб працювати з великими міжнародними партнерами, треба підлаштовуватись під вимоги іноземного законодавства.

Коворкінг Промприладу (Фото: пресслужба Промприлад.Реновація)

Наш проєкт суттєво відрізняється від типових бізнес-підходів. Коли все запрацює, 70% прибутку буде повертатись інвесторам, а 30% ми реінвестуватимемо в програми, що розвивають місто: мистецький центр, інкубатори, дитячі розвиваючі центри тощо. 

Ми дали інвесторам більше, ніж просто фінансову мотивацію. По-перше, можливість залучитись до хорошої справи, соціального проєкту, який змінить не тільки Франківськ, а й інші українські міста. Ми будемо ділитися експертизою реновації промзон. 

По-друге, заробити. Дивіденди почнуть виплачуватись з кінця 2024 року, коли закінчиться реконструкція. Але капіталізація проєкту почалася одразу, і зараз частка перших інвесторів коштує на 21% дорожче.

Ми не обіцяємо певну дохідність, адже українське законодавство забороняє це робити. Але ми наводимо розрахунки ймовірної дохідності проєкту. Першу версію розрахунків розробляв Ernst & Young у 2019-му. Другу – через рік – Львівська бізнес-школа. За їхніми оцінками дохідність буде 10-12% річних, це залежить від того, на якому етапі вони заходили.

У цьому проєкті чітко розподіляються права та обов’язки між інвесторами і керівництвом. По суті, наша система управління близька до західних публічних компаній. Є управлінська команда, де я ініціатор та генеральний директор, вона підпорядковується наглядовій раді, з нею погоджуємо важливі рішення, а є збори інвесторів, які вирішують усі стратегічні питання.

Прохідна заводу до реконструкції. (Фото: пресслужба Промприлад.Реновація)

В Україні досить грошей, але є дефіцит ідей. І люди, і середній бізнес шукають можливості для імпакт-інвестування. Проте яскравих ідей майже немає, а готових і поготів. Тому загалом імпакт-інвестування у нас не розвинуто.

Ми хочемо зробити революцію в інвестуванні середнього класу. У звичайної людини в Україні мало інструментів для інвестування. Фондового ринку немає. Більшість інвестує у нерухомість, хтось в золото. Але це не цікаво. Ми плануємо розробити і пролобіювати закони, які дозволять середньому класу інвестувати в соціальні проєкти. Тоді Промприлад.Реновація з’явиться у кожному місті.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: тільки важливе

Борис Давиденко

Нина Глущенко

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий